Чернігівщина 24 листопада в останню путь провела три военачальника — Миколу Деревянка, Олександра Воликова и Олександра Максименка. Все трое загинули на Донеччини.
Об этом сообщает обласний війсккомат на своей странице в Facebook.
Молодший лейтенант Микола Деревянко народился 22 мая 1995 года в деревне Вапнярка на Винничине. В детстве вместе с родителями переехали на Нижинщину, потом закончил 9 классов Нижинской гимназии №3, после неї — Ніжинский агротехнический техникум, а згодом в Чернігівський политехнический университет.
Среднемасштабного российского вторгння Микола працював в магазине строительных материалов «ВЕНА», але після подій 24 лютого долучився до Захисників України, потрапивши на вызов къ складу війсковой части А0989 на посаду командира артилерійського водовода.
17 листопада 2022 года под час боёв поблизости населенного пункта Невельске на Донеччине Микола Деревянко загинув.
Похвалили бійця на складе «Яцево» в Чернигове
Старший солдат Олександр Воліков народился 9 вересня 1991 року у селі Клюси на Сновщини. Тут же он попал потом в городскую школу, а — в Петровскую ЗОШ І-ІІІ ст, а в 2009 году отписался от специализации токаря в Черновском высшем профессиональном училище и работал на ООО «ЧеЗаРа».
С 2009 по 2010 год Олександр проходив линию військову службу в лавах Збройних Сил України. Письмо по почте в крупном масштабе війни человек знову вернули в лаву Захисников, тратиши на службу почтой до одного из підрозділів Чернівщини, а троих згодом — до військової части А4569 на посаду водія.
16 листопада 2022 года року под час окончания чергового боевого завдання поблизости Бахмута на Донеччине Александр Воликов разом с побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Врятувати бійця не вдалося.
Похвалили воїна на кладовищі малої батьківщини.
Старший сержант Олександр Максименко народился 8 квітня 1979 року в селищі Сосниця. Тут навчавшись в городской школе, он закончил 9 классов, после чего поступил в Сосницкого СПТУ №31 — там в 1997 году учащийся открыл специальность «Водитель — категория «С».
В 1999-2000 годах Олександр проходив строку в військову службу, де й отримав звание старшего сержанта. В этом року знову долучился до обороны Украины. Він потрапів на военную службу до одного из підрозділів Чернівщини, три года — до військової части А4569 на посаду командира одного из відділень окремого кулеметного взводу.15 листопада 2022 года року под час віконангиня боевого завдання по близу Бахмута на Максима Донелександра Занова Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Олександра Занова.
Поховали бійця на місцевому кладовищі рідного села.